Хіба закон когось цікавить?
Позавчора татові, як і більшості його колег, прийшла повістка на роботу.
ЗАВТРА його вже забирають на навчання у Рівне.
Татові 44 роки, в нього проблеми зі здоров'ям, він стоїть на обліку в міській лікарні. Останні два місяці майже весь час сидить на таблетках.
До того ж, він являється єдиним годувальником сім'ї. Оскільки мама на даний час не працює. + в мене навчання.
Пройшовши всі необхідні комісії (за одною він не придатний до служби, за іншою - придатний, за третьою - щось там накрутили, але ніби придатний), йому сказали:
"Ну що ж, ще один є. В суботу зранку Вас чекатиме автобус"
І все. Ні жодних пояснень, нічого.
На якісь аргументи, що тато хотів надати, йому просто закрили рота.
Хоча б за законом, на скільки мені відомо, його б не мали забирати. Для цього є всі підстави. Але ж хіба це когось цікавить?
Тато мені сказав:
"Не повезло мені, доця, не мав би ноги, чи був би сліпий, то сидів би вдома, а так якщо ходжу, то треба йти. Доця, але ти не переживай, все буде твоє. Документи всі в діда. Шкода, тільки певно не встигну бабці пам'ятника поставити. Будете ставити одразу два..."
Скільки ще оце терпіти? Тисячі чоловіків відправляють в пекло.
Всі, хто причетний до цієї війни і усіляко їй потурає, горіть в пеклі.
Немає коментарів:
Дописати коментар