Володимир - фест - 2013! Дякую за те, що були поруч! :)

Володимир - 2013! 

Це був "Володимир - 2013". Це було неймовірно. Дякую вам всім безмежно. Це був один із найкращих моментів цього літа. Знову майже та сама компанія, ті самі люди. Аххах, як то було круто) Віка, Влад, Саша, Славік - ви крутишкі! :))
Було всяке:

вкусна вишня, і не смачна клубніка ( свої поймуть :) ) і комарі. І знову знайомі люди з Новіка. багато людей. а потім концерт музикантів, ахах, і хот - доги з огірками і помідорами, ахах

і шарікі МТС, і як ми ними лупилися. І боліли ноги. і чудове місце біля сцени. і похід з Вікою в туалет, як вона плбачила якусь дєвку, і півгодини не могла роздуплити з ким вона говорить, ахах

і як ми побачили бусік 1+1, і поняли, шо там якась шишка сидить)

і такі да. там була неймовірна Міла Нітіч. Ми побоялися туда підійти, бо думали шо нас поб*ють, но нєт)

Автограф, фотки і анріал емоції... ааа як то круто)

а потім, а потім... як ми бігали за бусіком Скрябіна, шоб його побачити, сфоткати, стрельнути автограф... і шо ми через нього просрали останній автобус, і мені дома мала бути дупа, і як ми йшли дуже довго до якогось "Вулика", а не зупинили єдиний автобус. і як нас шестеро не хотіло брати жодне таксі. і як ми його нарешті зловили і їхали там. і шо ми там робили. і заплатили 120грн. шоб тільки нас довезли. я була готова поїхати на криші, аби тільки додому. :)) Бо нам просто проклята дорога в Володимир - Волинський. Особливо, якшо згадати минулий рік. і 15 км. пішки. по трасі, ага, да.)

І як нам попався афігенний таксист, який врубав на весь звук Океан Ельзи і ми їхали просто на неймовірній хвилі. І як хором співали " я не здамся без бою", і Маша знімала це всьо на айфон. о богі..

і як робили фоткі вже в Новіку, особливо " Ванільні фоткі на трасі, дубль два"...

ахахх

Коротше, народ, я вам безмежно вдячна. Дякую, за вчорашній день і вечір, і майже ніч. Ви найкращі!♥

Люблю вас дуже.

дякую за ці безмежні емоції і драйв. Ванлов :* 

♥

внизу трохи всього того, шо з нами було :))

Факультет журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка

Це журфак, дєтка! :)

Оскільки до мене останнім часом стали додаватися у друзі в Вконтакті нинішні абутурієнти та розпитувати у мене все про Універ та журфак, то я думаю, що є сенс таки тут написати про свій коханий журфак! :)
Ну, насамперед, це дуже веселий факультет. Тут навчаються безумовно творчі люди, тому тут ти ніколи не будеш сумувати, завжди знайдуться такі "кадри", які просто не дадуть тобі знаходитися у журбинці :)
Особисто я хотіла вступити на журфак ще з 9 класу. Саме тому залишилася у школі, закінчила 11 клас і з терпінням почала подавати документи на цю спеціальність у багато українських ВУЗів. Поїздки, безмежні черги, неймовірна спека і нерви на межі - саме так я можу сформувати свою вступну кампанію. Здавши таки усі документи, я чекала на творчі конкурси. І ось настала їхня черга. Здала. І ось нарешті я побачила своє ім'я і позначку "ЗАРАХОВАНО" у списку студентів в Львівському національному університеті ім. Івана Франка на факультеті журналістики. То був правда момент щастя! Ех, яка то настальгія :)
Враження від факультету почалися ще на творчому, коли певні особи, склали на мене те чи інше враження. Були ті з якими я познайомилася на творчому і потім ми опинилися в одній групі, були ті яких я зразу не взлюбила, і були ті які всіляко привертали до себе увагу ( незнаю, добре це чи погано).
Я пам'ятаю, як тільки побачила свою групу, які всі були чужі, сором'язливі, самі за себе. Це вже з часом ми всі здружилися, з'явилися свої приколи, жарти. :)
А наші пари... це взагалі окрема тема. На них треба просто сидіти, або не сидіти взагалі! :)
І які в нас особливі викладачі, за що ми їх любимо, чи не любимо)

А яка в нас неймовірна їдальня, зі своїми сирничками, зі сметаною, чи згущьонкою, і як їх одразу розбирають *_*
Коротше, на журфаці своя особлива атмосфера і я не шкодую, що вступила сюди. Тут дійсно круто, незважаючи ні на що! :)
Усі, хто має наміри вступайте, думаю, ви не пошкодуєте! :)До речі, практика на журфаці теж особлива :)

То була я, студентка вже 2 курсу факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка, з редакції газети "Наше місто". :)

Мушу дотримати своєї обіцянки: написати в свій блог про  дуже файного хлопця :)

Пробач, якщо щось не так! :) І щоб ти мене потім не бив :)
Впринципі, я вже про нього писала раніше, але він просто вимагає. :)

Ну що ж, поїхали:
Шворак Ярослав Ярославович  або просто Славік.

Навіть незнаю з чого то почати. Ну насамперед, це дуже крутий чувак :)
Зараз перейшов в 11 клас моєї школи. На наступний рік буде здавати ЗНО і кудись поступати. Він каже, шо в КПІ, але я його переманю до себе в ЛНУ :)
Його я добре знаю порівняно не так давно, приблизно десь роки три, але маю з ним досить хороші стосунки та навіть приколи.
Це мегакрутий фотограф, який раніше завжди казав, шо погано фотографує і в нього погані фото, а я завжди його переконувала, що вони в нього бомбезні! *_*

Славік нарешті оцінив свій талант і тепер повністю віддається своєму захопленню - робить фотосесії, знімає відео, обробляє фото і всяке таке.

До речі, саме він знімав моє відео, яке викладене дещо нижче (" Думка Нововолинської громади про заборону куріння в громадських місцях"). Знали б ви, як ми його знімали і скільки зусиль на те пішло, за що я йому безмежно вдячна! :)
Дякую тобі, Славічок! :) Я отримала за своє відео 5! Та й викладач сказав, що воно було одне з найкращих! =)
Він ніколи не хоче мене фотографувати, того я в нього ну дуууже довго завжди випрошую фотосесію. От то вже вредне! :)
Але якщо вже він фотографує, то робить це шикарно *_* 

(Його роботи я викладу нижче)
 
Насправді, він дуже хороший.
А ше в нас з ним завжди ну дуже весела переписка. А ше він завжди пише слово " Нішо", яке мене завжди дратує, а його нервує, коли я ВІДПИСУЮ ЙОМУ КАПСОМ! :))
Саме мені з ним " Не хватило воздуха", ше нас нервує Лоліта Сваровскі, а ше він мені завжди кидає ржачні картинки в вк)
А ше він створив свою групу вконтакті, куди кидає свої роботи, там він має більше ніж 300 підписників. Нот бед так :)

А ше я дуже люблю їздити з ним в Львів. Там завжди весело. 

 Коротше, Славік, ти крутий чувак, я знаю точно, що в тебе все буде добре, ти поступиш туди куди треба, станеш афігенним фотографом, а ше я заберу тебе колись працювати до себе в редакцію чи ше кудись. :) Головне, залишайся таким як ти є і в тебе все буде добре :)
ванлов, мій Славік ♥
Ну якось так! :)
Почитай і сильно не критикуй.
Я свою обіцянку виконала :*
Успіхів тобі і все в тебе буде тіп-топ :*


А тепер трохи геніальних Славікових робіт :

  

Практика: to be continied...

Ну що я можу сказати Вам за свою практику? Моя практика якась дуже особлива. І я завжди думаю, що це якась підстава. До мене якось всі підозріло добре ставляться. І годують мене цукерками. :)
А ще в мене на диво добрий редактор. Лісовий Ігор Сергійович - ви просто мегакрутий чувак! Дякую вам за все!
Він дає мені цікаву роботу, завдання, репортажі. А в наступному номері газети вийде аж 3 мої статті! От так от! :)
Насправді, я задоволена практикою, оскільки з чуток від старшокурсників і не тільки я чула, що практика часто буває, м'ягко кажучи, не такою, як треба. Що тобі доручають саму мілку роботу і всяке таке. Ну, можливо! В кожного своє, звісно. Але поки що, я своєю практикою повністю задоволена, хоча вона і перебила мені всі мої літні плани, але менше з тим. Думаю, я все ж таки встигну зробити те, що собі напланувала! :)
Можу сказати одне, що дарма я боялася цієї практики. Тут, звісно, важко, але на те вона і практика, щоб чогось тут навчитися. Адже робота журналіста саме така і є: важка, продуктивна, цікава. Отож, в мене є ще 3 тижні плодовитої праці. Гадаю, вони пройдуть швидко, я матиму гарний досвід роботи  в газеті, і з чистою душею зможу нарешті відпочити і наверстати усі свої літні плани! Отож, амінь! :)

То була я з редакції газети " Наше місто" :)