Мій брєдовий брєд.
Якось це все дуже дивно. Літо вже майже підходить до кінця. А в мене як завжди знову купа проблем. Так-так. Саме проблем. Я довго чекала цього літа. І будувала неймовірні плани: сесія, практика, море, Світязь, Київ, "Бандерштат", "Захід", "Володимир-фест", друзі, патіхард, День Нововолинська, День Шахтаря, ДН друзів і ше море-море всього. Звісно, майже нічого не збулося.
Сесія - то було обов'язково, практика - теж.
Всі мої неймовірні плани накрились мідним тазом. і це прикро. Багато хто скаже: "Сама винувата". в певній мірі я згодна. Так, звісно, сама винувата, шо не провела це літо, як належить.
Проте не все було так погано: сесія - норм, практика - теж, хоча і нервів вона моїх поїла добре. Я ше й досі не можу з нею закінчити до кінця. Про море, Світязь, фести і всяке таке я взагалі мовчу. Тому що їх НЕ БУЛО. Так, був "Володимир". Так, було круто. Але це не те. Це не те, чого я чекала від літа- 2013.
Я зіпсувала відносини з деякими дорогими мені людьми (повірте, їх багато), інколи навіть сама того не розуміла. Шкода.
А ше, найімовірніше через мене, моя мама не змогла поїхати на роботу, бо я зовсім ВИПАДКОВО, викинула в сміття важливий документ, через що її не випустили ззакордон. Пробач мене, мамуль, я не хотіла.
І через це вся родина мала скажімо так "неВЕЛИЧКІ неприємності".
Та це ще не все.
Це ще не найгірше. Найгірше те, що скоріше за все, я більше не навчаюся в Універі. Саме так. НЕ НАВЧАЮСЯ. І мені від цього неймовірно прикро на душі. Хоча, ще конкретно не відомо. Але я таки, сподіваюся на краще. Того, що я з таким азартом вступала на журфак, я йшла до цього ще з 8 класу. І це все в один момент може просто зникнути з мого життя. Львів, Універ, журфак. Яка велика печальбіда.
Коротше кажучи, в моїй голові 100500 думок на хвилину. І з кожним днем все змініються. І не завжди в кращу сторону.
А скільки я вже наслухалася докорів в мій бік, і скільки ше наслухаюся. Але... менше з тим.
Я знаю, все це, шо я намагаюся тут написати, це мій маразм.
але мені стало легше. Чесно.
Ну що ж, побачимо, що зміниться за ці такі важливі для мене 13 днів. Всього лише 13 днів...
Сесія - то було обов'язково, практика - теж.
Всі мої неймовірні плани накрились мідним тазом. і це прикро. Багато хто скаже: "Сама винувата". в певній мірі я згодна. Так, звісно, сама винувата, шо не провела це літо, як належить.
Проте не все було так погано: сесія - норм, практика - теж, хоча і нервів вона моїх поїла добре. Я ше й досі не можу з нею закінчити до кінця. Про море, Світязь, фести і всяке таке я взагалі мовчу. Тому що їх НЕ БУЛО. Так, був "Володимир". Так, було круто. Але це не те. Це не те, чого я чекала від літа- 2013.
Я зіпсувала відносини з деякими дорогими мені людьми (повірте, їх багато), інколи навіть сама того не розуміла. Шкода.
А ше, найімовірніше через мене, моя мама не змогла поїхати на роботу, бо я зовсім ВИПАДКОВО, викинула в сміття важливий документ, через що її не випустили ззакордон. Пробач мене, мамуль, я не хотіла.
І через це вся родина мала скажімо так "неВЕЛИЧКІ неприємності".
Та це ще не все.
Це ще не найгірше. Найгірше те, що скоріше за все, я більше не навчаюся в Універі. Саме так. НЕ НАВЧАЮСЯ. І мені від цього неймовірно прикро на душі. Хоча, ще конкретно не відомо. Але я таки, сподіваюся на краще. Того, що я з таким азартом вступала на журфак, я йшла до цього ще з 8 класу. І це все в один момент може просто зникнути з мого життя. Львів, Універ, журфак. Яка велика печальбіда.
Коротше кажучи, в моїй голові 100500 думок на хвилину. І з кожним днем все змініються. І не завжди в кращу сторону.
А скільки я вже наслухалася докорів в мій бік, і скільки ше наслухаюся. Але... менше з тим.
Я знаю, все це, шо я намагаюся тут написати, це мій маразм.
але мені стало легше. Чесно.
Ну що ж, побачимо, що зміниться за ці такі важливі для мене 13 днів. Всього лише 13 днів...
Юлька.
