НОВОВОЛИНСЬК ЗА ЄВРОПУ!

У суботу та неділю, 23 та 24 листопада у м. Нововолинськ відбулися досить визначні події. У суботу, 23 листопада, міська влада, громадські діячі, вчителі, молодь та просто небайдужі люди зібралися, щоб вшанувати пам'ять усіх полеглих українців від Голодомору у 1932-33 роках. На заході були присутні близько 200 людей, які запалили свічки пам'яті та відстояли поминальний молебень. Нововолинці вшанували пам'ять про загиблих хвилиною мовчання та виклали великий хрест із палаючих свічок та лампадок. 

У неділю ж, 24 листопада небайдужі нововолинці, не зважаючи на не досить сприятливу погоду зібралися біля пам'ятника Тарасу Шевченку, на так званий #Євромайдан, який зараз відбувається майже у всіх містах нашої країни. На будівлі, що навпроти Палацу Культури вивісили великий синій прапор, що символізує ЄС (12 зірочок у колі).

Присутніх нарахували близько 400 осіб. Люди зібралися під українськими прапорами та українськими піснями. Гімн України співали всім нашим "маленьким майданом". Пісня відомого українського гурту "Океан Ельзи" "Вставай!" звучала досить символічно і як то кажуть, "в тему". 

"НОВОВОЛИНСЬК ЗА ЄВРОПУ!" - саме під таким гаслом пройшов мітинг на підтримку євроінтеграції. 

Україна готова боротися і сьогоднішня ситуація це доводить. Люди збираються і їх усе більше і більше. Лише з Нововолинська до Києва на #євромайдан поїхало відстоювати свою думку близько 30 осіб. 

"Наших народних депутатів треба відправити в Магадан" - висловився один із присутніх громадських діячів міста. 

Загалом, вступ України в ЄС підтримують 78% нововолинців. 

Можу сказати лише одне: народ не збирається здаватися і#Євромайдан'и по Україні і світу це доводять. Слава Україні!

фото: Шворак Ярослав;
Микола Біднюк.

  

     

Ів Аньєс
"Журналістика а ля франсез. Підручник із журналістики"

Ів Аньєс - французький журналіст та громадський діяч та просто шанована людина у Франції, приїхав до Львова, де представив свою книжку "Підручник із журналістики". У книгарню "Є" прийшло дуже багато охочих послухати цікаву розповідь пана Аньєса про сучасну журналістику як у Франції, так і в Україні.
Автор книги працює одним з головних редакторів французького видання "Le Mond", що є досить популярним у Франції. Викладає журналістику уже протягом 30 років. 

"Головна задача журналіста розказати правду, надати факти, відповіді, пояснити контекст." 
"Друкована преса занепадає. Так, її читають, але майбутнє - за інтернетом."
"Свобода слова - найбільше благо людини"

Пан Аньєс наголосив, що журналіст насамперед має бути професіоналом, надавати лише перевірену інформацію та дотримуватися журналістської етики.

"Журналіст передусім повинен бути професійним, а талант - це вже так, це вже бонус!"Загалом зустріч пройшла у гарній теплій атмосфері, всі відвідувачі залишилися задоволені. Наприкінці автор з радістю роздавав автографи та фотографувався із усіма охочими.

Тарас Шевченко у моєму житті.

Тарас Григорович Шевченко. Це ім'я відоме усьому світові. Саме цей чоловік у більшості людей асоціюється з Україною. І це не дивно. Адже саме ця людина є генієм нашого народу, нашим світочем, нашим наставником. В кожному українському місті є вулиця, проспект, чи парк названий його ім'ям. А пам'ятники Шевченку вже давно існують за межами України. Саме його вірші діти найперше починають вивчати у школі, продовжують вивчати його творчість в університетах. Він того вартий. Годі й шукати більш багатогранну постать в українській літературі, ніж Тарас Григорович Шевченко.
Напевне всі знають нелегку історію долі цього великого чоловіка, що йому випало пережити і наскільки мужньо він з цим впорався.

Якщо говорити особисто про мене, то для мене Тарас Шевченко завжди був чимось рідним. В хаті у моєї бабусі завжди висіло два портрети: Шевченка і Франка. Коли я була маленька, вона завжди казала, шо ті два чоловіки колись були дуже відомими. Звісно, тоді я не розуміла про що вона говорить. Та ці портрети висять у неї в будинку і досі. І це чудово.
В нас завжди “Кобзар” стоїть на видноті. Інколи його читає дідусь, інколи бабуся читає напам'ять “Реве та стогне”. Що всіх безмежно дивує:

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма...

Дивно, але більше ніж 150 років тому Шевченко писав про те, що є безмежно актуальним сьогодні. Майже ті самі люди, майже ті самі проблеми.
Він ніби знав, що за стільки років майже нічого не зміниться. Але тут постає питання чому він так був в тому впевнений. Це ж яку треба мати силу духу, щоб у тодішніх умовах не зламатися, не збайдужіти душею, а все перейматися через долю своєї країни, ще б всі переймалися долею своєї країни так, як робив це Тарас Григорович Шевченко.
Я не буду зараз розповідати про Шевченка, про всю його біографію. Всі і так її знають, хто більше, хто менше. Так, у нього була важка доля, проте незважаючи на це він гідно прожив своє життя. І саме цим всім, саме своєю волею, своєю силою духу Шевченко добився світового визнання. Домігся того, щоб люди йшли по його слідам, щоб люди боролися. “Борітеся — поборете...”

Мабуть, у свідомості кожного українця Тарас Шевченко лишив слід справжнього борця, провідника, месії...
Можу сказати лише одне, я пишаюся тим, що я народилася і живу у країні, в якій існували такі великі люди, як Тарас Григорович Шевченко і намагатимуся робити все для того, щоб і мої діти цим пишалися! Я впевнена, що історія про цього видатного українця буде ще століттями жити і набирати все більше і більше сутності і поваги. Слава Тарасу Григоровичу Шевченку — великому українцю!

Я чекаю щастя від долі,
Що його десь ховає вона
Та воно десь біжить мимоволі
Чи може хтось його навмисне трима?

Воно тікає кудись далеко
Все вперед, все біжить, все жене
Наче не бачить нікого попереду
Хоч колись воно мене здожене?..

09.11.2013р

Сучасні витрати львівського студента.

Кому що болить.

Оскільки сьогодні лише середа, а в мене в кишені лишилося 35 гривень 45 копійок до кінця тижня, в мене виникла ідея підрахувати сьогоднішні витрати львівського студента. Напевно кожен з нас неодноразово потрапляв у такі не дуже приємні ситуації, коли попереду ще майже цілий тиждень навчання, а в тебе в гаманці гуляє вітер. :) Особливо, коли ти не львівський і тобі в принципі немає де брати гроші на кожен день. Це я маю на увазі тих людей, хто бере  гроші у батьків і т. д.
Так от, я не львівська і грошей багато не маю. :)
Ну насамперед оскільки гуртожиток мені не світить, то я вимушена знімати квартиру. І я вам скажу це з однієї сторони добре, а з іншої відповідно - ні.
Так, це твоя квартира (ну порівняно твоя :) ) і ти можеш почуватися тут комфортно. Можеш приводити друзів "на чай", можеш співати в душі, і не тільки в душі :)
Але це все коштує великих грошей, тим паче у Львові. У моєму випадку квартира мені обходиться в місяць приблизно 500 гривень. Це ще порівняно не багато.
Йдемо далі. А далі в нас проїзд. Транспорт також забирає грошики з кишені. Хоча ти того майже й не помічаєш. Але коли діло геть піджимає, інколи доводиться економити навіть і на тому. І це добре, якщо ти живеш десь близенько центру, що тут можна дійти і пішки, але коли ти живеш десь на Сихові, чи в Дублянах, чи ще десь на виїзді зі Львова, то є трохи не добре йти стільки пішочком. :)
Так от. В середньому в мене на день проїзд коштує 5 грн. Все залежить від дня та мого вільного часу.
Рухаємось далі. Що для студента головне? Для студента головне ЇЖА. Як би це банально не звучало. Їсти хочуть всі. І це факт. :)
Звісно, багато хто привозить якісь харчі з дому, смачно приготовлені люблячими маминими руками. Проте, знаю по-собі, їх вистачає на 2-3 дні. І тут приходить дупа. :)
Це добре, якщо в тебе ще є якісь запаси макаронів, гречки чи рису. Тоді ти врятований. =)
А інколи буває, що вже немає нічого. Особисто в мене було таке 2 рази, що дійсно нічого не було. І тоді я розкривала свою заначку на "чорний день" і валила спустошувати магазини. :)
Йдемо далі. Тут звісно з'являються якісь нові потреби: скінчився хліб, нема грошей на рахунку, закінчилася ручка тощо. Треба купляти. І це все знову гроші. Все знову впирається в гроші.
А ще потрібно студенту десь відпочивати, ну ви розумієте про що я. :)
Похід на каву з подружкою, похід в кіно з одногрупниками, в когось ДН - треба гарно відсвяткувати...
А ще якісь клуби, кафе, книги і всяке таке.

Так от: квартира - 500;

Їжа - 150;
Проїзд -100;
Дрібниці - 50;
Необхідність - 100;
Розваги - 100-200 грн.
РАЗОМ = 1100

Коротше, студентом бути круто і дорого :)
Звісно, я тут можливо щось недорахувала, чи перерахувала, але власне якось так.
На роботу десь влаштуватися чи шо? :)