неділя, 21 квітня 2013 р.

Микола Гоголь. Хто він?

Світ  подарував нам дуже багато визначних письменників, якими ми можемо пишатися. Шекспір, Байрон, Пушкін, Булгаков, Шевченко... Цей список можна продовжувати довго. Не можна й оминути містичну персону Миколи Васильовича Гоголя. Насамперед, поговоримо про національність Гоголя. Хто він? Українець? Росіянин? Чи поляк?
Як відомо, письменник мав польське коріння та прізвище (від народження прізвище автора Яновський) більше відоме в малих колах. Народився Микола Гоголь в Україні, в селі Великі Сорочинці, Полтавської Губернії. В родині розмовляли виключно українською, проте писав Микола Гоголь саме на російській. Тривалий час жив і працював у Росії. Усі його вважають своїм. Так хто ж він?
Хтось сказав таку влучну фразу:" Український класик російської літератури".
Ось що говорив про свою національність сам Гоголь : 
"Сам не знаю, яка у мене душа, — писав Микола Гоголь, — хохлацька чи російська. Знаю тільки те, що ніяк би не надав переваги ні малоросіянинові перед росіянином, ні росіянинові перед малоросіянином".
Але такого геніального письменника ніхто не хоче віддавати чужій державі. Росія тягне покривало на себе, Україна - на себе.
 
Микола Гоголь був яскравим виразником того періоду, коли Москва жадібно поглинала в себе все, чим була багата Україна, робила все, щоб денаціоналізувати цей внесок, надати йому характеру загальноросійського, а отже, й нівелювати саме поняття українського, національного.

Ким же за національністю був Гоголь? Українці, росіяни і поляки вважають його своїм.
 Як сказав Олесь Гончар: «Для нас він Микола, для росіян – Николай, для італійців – Нікколо, а для всього світу – Гоголь». Гоголь пройшов життєвий шлях від Великих Сорочинців до смерті у Москві. «Гоголь – дерево з російською кроною і з українським корінням», – вважає Володимир Яворівський.
Гоголя неможливо ні в кого відібрати, тому що він належить усьому світові, планетарній культурі. І Гоголя неможливо віддати, тому що його породила українська земля і тому, що він виявився українським місіонером у світовій літературі. І хай там що! 
Слава Миколі Гоголю, Великому Українцю!

вівторок, 16 квітня 2013 р.

Мої найдорожчі! :*

Мої найдорожчі...
Попереджаю одразу, що мова написання цієї публікації не зовсім грамотна, але то так має бути :) Пробачте, якщо когось не згадала, чи образила)
Я давно хотіла написати про своїх найдорожчих людей...
але все якось не складалося... але нарешті це сталося :)
В кожного з нас є люди, які для нас найрідніші. В мене такі теж є.
Звісно, я маю найкращих друзів, гарних знайомих та просто хороших людей, які мені приємні :)
Проте, я маю найнайдорожчих...
Сподіваюся, вони такими будуть і надалі :)
Ну що ж, почнемо:


Владислав Бахін

Владік.. Мій коханий Владік...
Боже, скільки ми пережили з ним разом)
Саме з Владом я просиділа 5 років за однією партою)
Він завжди давав мені списувати, виконував завдання і писав твори.
Саме я була його нерозділеним коханням...
Пробач мене :)
Скільки ми терпіли один одного...ахахх
За іронією долі, ми зараз живемо на одній квартирі...
і нам добре та дужеее веселооо)
я люблю коли він часто привозить м'яскооо, і коли він на мене кричить,  шо я не закрила двері в нашу кімнату і до нас зайшла "в гості" кіцька і нанесла кучу шерсті :)
а ше коли він за мене миє посуд)
і робить мені чайооок :)
Скільки в нас з ним офігенних моментів життя :)
Він завжди скаже шось дуже веселе і ти просто не можеш зупинитися від сміху)
А як він збирається перед дзеркалом кожного вечора і вибирає, шо собі вдягнути завтра на пари:)
І як я з ним танцювала шкільний вальс, скільки він мене терпів)
Проте, все було круто :)
Я його дуже люблю)
Він особливий... у всьому... і за це я його дуже люблю ♥
Тільки він зрозуміє якусь мою проблему, а потім буде з мене ржати :)
гамнюк)
Хочу, щоб він був моїм кумом в майбутньому :)
Коротше, це МІЙ ВЛАДІК І Я НІКОМУ ЙОГО НЕ ВІДДАМ! :))
Люблю його сильно♥


Вікторія Забожчук

 
або просто моя козааа :)
Я знаю її більше, ніж можна :)
Навіть наші мами ше дружили)
Тільки ми з нею могли створити просто геніальну книжку " Наші дурості" і вписувати туди свої геніальні шедеври (вона зрозуміє), за які на мене потім кричала мама і матюкала мене :))
А скільки в нас з нею було приколів, особливо "фантанчік", але про це не можна нікому казати, бо ше засміють, особливо про Ілонку :) А як ми з нею годинами говорили по телефону, знаходячись в сусідньому дворі :)
і про шо можна було стільки говорити... Ми навіть поставили особистий рекорд - 7 годин без перестанку, мощьноо)
 

а ше вона була безмежно гарна на випускний, багіня :*
а зараз навчається в КНУ ім. Т. Шевченка, про який завжди мріяла)
А ше я пам'ятаю, як ми з нею ходили колядувати, і нам всі говорили, шо ми "дочкі батюшкі", і як вона кожен раз казала, шо куда я така корова піду, але всеодно йшла :)
Скільки ми з нею пережили) і як потусили тоді на Володимир-фесті і йшли тоді 15км пішки, ото була дорогааа... і взагалі я її люблю, бо вона моя кохана Вікааа :)
Сподіваюся, наші діти будуть так само дуріти, як 
і ми дуріли...)
Люблю її безмежно ♥♥♥





Вікторія Куделя

Оооо, Вікааа :)
Це шось :)
козаааа)
зараз вчиться в 11 класі, і цього року здає ЗНО, аххахх
Але нічо, вона здасть його добре :)
Шутніца)
ми з нею тоже завжди ржемо)
чекаю літа, шоб нормально з нею погуляти, бо цей рік майже не було часу(
Але я все одно люблю її)
Наші мами тоже гуляли разом)
в неї класна мала Вєра, яка своїми фразочками завжди заставляла нас просто вмирати зо сміху, типу "газ, тормоз, і газило"... :)
А ше я помню як її Андрійко впав тоді на землю з хлібом, і був весь в цукрі, це було божественне видовище :)
І як ми познайомилися тоді з її хлопцем через мого тодішнього однокласника :)
то було весело)
а як ми ходили завжди на терикони, на шашличкі.. мммм...
хочу ще :)
і просто ходили гуляти в центр)
А як ми колись строїли халабуду і я кірпічом вдарила їй по пальцю...(
пробач мене ше раз, я не хотіла :)
і взагалі, Віка дуже крутааа :)
хочу побачити її на випускний :)
вона буде гарна :)
я знаю)
Люблю її сильноо :)) 

♥♥ 














Наташка Кравчук


То тоже цілий концерт :)
 Я пам'ятаю, як ми її завжди називали хатньою дівою, бо вона ніколи не виходила до нас гуляти :)
завжди ходила з косічкою)
і дуже кучеряваааа :))
мімімі**
а ше я пам'ятаю її пришелепкуватого брата Любчіка, з його кепкою з червоним биком, і як він нас тоді літом облив водою з ніг до голови, простооо))
а скільки Наташка знає приколііів)
а як я їздила до неї в Ковель, на ДН, і просто так :)
то було так
 мило) а недавно в неї родився малесенькій братик, він така няшаааа *_* 

а ше ця гамнючка була в Парижі ^_^
але я рада за неї)
і ше дуже хочу її побачити, бо то давно дуже булоо :)
люблю її ♥
вона крута дуже і завжди підніме настрій:)
і саме вона навчила нас робити "фантанчік" ....ахаххах

Вона крутишка :) ♥







Яна Лошак

Янка... моя Янка..)
найкраща, незнаю, шо б я без неї робила)
какуля моя)

Вона завжди мене пойме, шо б в мене не було)
ми з нею з самого дитинства гуляли)
я люблю приходити до неї на чай і сидіти в неї вдома годинамииии
і говорити безмежно довгооо)
про все і про всьо) а ше я пам'ятаю, як ми їздили до неї в село і шо ми там робили, але погуляли ми там класно, хоть є шо згадати)
Вона ше досі не може віддати мою сіру кофту і мого піджака, який в неї вже давним - давно)
але то таке, я не обіжаюся, бо то моя Янка)
їй можна) а ше я не вірила, шо вона пострижеться коротко, а вона бац! і підстриглася, і їй було дуже гарнооо, а ззаді був афігенний йожиик :)

 і як ми ходили гуляти до заочніків, і як тоді грали бутилочку, ох шо було, то було)
ЛЮБЛЮ ЇЇ СИЛЬНО♥
хоча іноді не бачу її по півроку, бо або вона в Вадіма-гамнюка :), або я не вдома)
але нічо, за те потім ми дужее довго з нею говоримооо))
чекаю вже її весілля, шоб афігенно там потусити... тицтиц)
Одним словом, вона МОЯ!)
І ВСЬО :)
ЛЮБЛЮ ЇЇ ♥♥♥






Олександр Шворак




Ой, Саша, Саша)
ну по-перше, то мій однокласник :)
крутий чувак)
то мій друг хороший :)
а ше я його кохання)
він любить мене з 10 класу, не розумію я його))
вчиться в Львові, того ми часто бачимося)
навіть дуже)
він дуже хороший)
Правда, багато сидить за ноутом, задротнічає)) але ж то хлопці, їм можна)
має брата кльового, Славіка)
а ше він склав ЗНО з історії краще мене, бліііін)
але нічо)
на його минуле ДН ми дуже кльово погуляли, класно було)
а ше його завжди видно з далеку, бо він дуже високиииий)
але нічо, я звикла)
а ше я йому винна 200 грн)
блііііін, треба віддати)
от так)
надіюся, все в нас з ним буде добре) ♥



Славік Шворак

 Ахахах, Славік :)
то просто чудо мале :) дуже кльово фотографує, але того не признає) відмінник)вчиться в моїй школі)гамнюк малий) він мені знімав мій перший репортаж, незнаю, шо б я без нього робила)
а ше він буде працювати в мому журналі :)
о да)


а ше нам з ним "не хватило воздуха", аххаха( він пойме :) )
і ше ми знаємо про Лоліту Сваровскі, ахах, і шо ми про неї\нього думаємо, ахахах
Він перший на мене підписався в твіттері)
а ше ми були з ним на концерті Бьянки в Новіку)
то було моцно)
а ше він бачив в Львові Олю фреймут, ахахах. я тоже її бачила)
хочу, щоб він поступив в ЛНУ і вчився в мене на журфаці)
то буде крутооо))
а ше в мене з ним ну дуууууже ржачні переписки :)
а так я його дуже люблю :* ♥ 
а ше в нього очі різного кольору)
і це його особливість)
няшка ^_^
♥♥  










Андрій Зотов 


Еее, це взагалі нечто)
Цього хлопця я знаю вже майже 5 років, і не перестаю йому дивуватися)
це, мабуть, сама непередбачувана особа, яку я знаю...) від нього можна чекати всього) насправді, він дуже крутий чувак :)
Варто тільки згадати прізвище Зотова, зразу пре на хаха)
я пам'ятаю, як ми колись тусили в нього на хаті, тіпа дивилися фільм, а самі страдали всякою фігньою)

А як він часто від нас марозився, причому без причини, ну принаймні, ми її не знали)
і як в нього були класні папугаї, а потім їм сталася печаль(
а потім я взнала, шо він вчиться в Львові, в крутому універі і сама захотіла туда поступити)
або як ми святкували Новий Рік, то взагалі було шось) або Владове ДН...)))
ахах, або як він дзвонив мені в 5 годин ночі, бо їхав в Київ поступати, і йому відітєлі, було скучно, а до кого можна подзвонити?канєшно до Юлькі, бо тільки вона зможе підняти трубку в 5 ранку!!!)і заспокоювати його, шо все буде добре)
от то вже )
і як ми вже в Львові гуляли)
особливо в Зеникууу :))
насправді, я рада, що знаю таку людину, без нього моє життя, мабуть, було б не таким веселим)
♥♥♥









Олеся Паук 



з цією дівчиною я познайомилася ше на творчому конкурсі на журфак)
та ше й як, вона похвалила мою обкладинку на паспорт) ахах, це доля :)
а потім я попросила в неї коректор і ше досі ним користуюсь)
а потім ми попали а одну групу, нє, ну то точно доля)
Вона дуже крутаа)
хоча я знаю її порівняно не багато, але вона мені вже рідна ^^
ми з нею часто гуляємо в Львові)
тусимо, туцтуц)
і їздимо в Ашаааан :)
купляємо багет і їдемо додому))
ахах)
а ше в нас з нею є вже спільні приколи, і то крутооо)
Олеська дуже крута)
думаю, буду знатися з нею довго) ♥















Дякую вам за те, що ви є в мене :))♥
























четвер, 4 квітня 2013 р.

Дощ...

                                             
(2009 рік) 
Дощ...
Сьогодні дощ. Мені сумно. Навколо нікого немає. Лише дощ, я і мої думки. Я дивлюсь у похмуре вікно. Бачу людей, які кудись поспішають... Поспішають, закриваючись парасолею від зливи та вітру, не бачучи нікого навколо себе. І тут я бачу тебе, ти підняв комір від холодного осіннього вітру.
Ти любиш дощ, любиш прогулюватися під ним. І я люблю дощ. В ньому можна сховати всі свої емоції, сльози... Адже коли йде дощ і люди дивляться на тебе з вулиці, вони не помічають твоїх сліз, адже він їх так уміло приховує...
Але лише ти, тільки ти міг розгледіти мої сльози у дощ, тому що мене розумів лише ти і дощ, який так старанно допомагав мені приховати свої сльози.
Інколи, коли на вулиці злива, мені здається, що всі люди на світі плачуть, плачуть через якісь свої певні проблеми. І мені дуже хочеться їм допомогти, але, на жаль, не можу! Це не в моїх силах...
Спершу мені треба розібратися зі своїми проблемами...
а головна моя проблема - це ТИ!
І дощ.., який так уміло приховує мої сльози...

Крем під очі: як ефект "ВАУ" може бути зовсім не "ВАУ"

І знову всім привіти! :) Давно мене тут не було, але настав час повертатись (сподіваюсь, це не хвилинне натхнення :)) Сьогодні хо...