Дурманно ковтати запах,що зводить з розуму.
І раптом зрозуміти, яке це божевілля.
Увійде шаленим теплом,чи диким морозом
Аромат дівочої шкіри.
Лишиться на подушці зранку,
Просякне кімнату
Аура запаху дівочого аромату.
Вона була тут ще вчора.
Роздягалась, лягала спати 
Але й не думала,
Як же зводить з розуму
Її дівочий запах, немов солодка вата.
Сплетіння мускусу, орхідей
Чи може ніччю стомлених білих лілей.
Її шкіра парує невидимим цвітом.
Ти збирав би його,
Щоб тримати в таємній кишені жакету.
Щоб будь-де відчувати все те.
Як зайдеш у кав'ярню, чи на роботу
Не згубити б, 
Не забути б на сидінні в трамваї,
Не лишити його у поспіху вдома.
Цей аромат,мабуть, не втрачають.
Аромат, що зводить з розуму знову.
Як би тебе запитали
Які ти квіти любиш найбільше
Без вагань, мабуть. просто сказав 
Її квітку плекав би вічно.
Квітку, що зводить з розуму ароматами,
Запаху дівочої шкіри - солодка вата.
(с)