YulkaO. || 20 фактів про мене :)

Хочете дізнатись про мене трішки більше? Тоді це відео для Вас 😍😉

Мої новинки від компанії LN profesianal :)

Привіт, друзі! :)
Пости на блозі я все відкладала і відкладала, але вирішила зараз, поки чекаю Влада, дещо вам накинути про мої косметичні новинки від компанії LN profesional. Загалом, продукцію цієї фірми можна знайти у будь-якому магазині декоративної косметики, оскільки вона досить бюджетна і більш-менш якісна. Мій огляд на деякі з її продуктів нижче :)

Сьогодні хочу розповісти вам про матуючу пудру та туш для вій.

Розпочну власне з пудри.
Упакування -  компактне, пластикове. Дзеркала в комплекті немає. Легко відкривається поворотом верхньої кришки. Губка для нанесення типова для такого виду пудри, зручна та м'якенька. Під спонжем є захисна прозора плівка, об'єм - 12г, тон 104 (я нарешті підібрала свій ідеальний тон! :) ), світлобежевий, SPF 15.
Пудра матуюча і підходить всім типам шкіри, пахне пудрою :)

Мої враження від цієї пудри мені поки що не зрозумілі, адже користуюся я нею лише протягом двох тижнів, проте за цей короткий час певний відгук про неї маю. Пудра, як і обіцяє виробник, дійсно матуюча, добре лягає, не залишає за собою грудочок. Я наношу її поверх тональної основи для закріплення тону. Продукція добре приховує невеликі недоліки шкіри, з цим проблем не має. Проте тримається на обличчі пудра години три-чотири, після починає збиратися біля Т-зони та губ. Тому ношу її завжди з собою, щоб підправити макіяж (тому вона така вже покоцана :)) Загалом, я нею задоволена! Досить крута бюджетна (50+) річ, на яку не шкода витрачених коштів.

Далі розкажу вам про туш цієї ж фірми - HYPER volume perfect lash mascara.
Виробник обіцяє ефект накладних вій, об'єм, подовження, розділення і підкручення, одним словом, обіцяє бути ідеальним :)
І що я вам скажу? Не дарма обіцяє, адже туш чудова. Вона дійсно робить вії великими, гарно їх підкручує, надає їм об'єму та не зліплює все в одну купу. До кінця вечору туш майже не осипається і гарно лежить на війках. А ще мені тут дуже до вподоби кісточка, вона силіконова, зручна і дійсно робить з війками чудо :)

      

  Як на бюджетну туш (42 грн), вона досить гарно справляється зі своєю роботою, і мабуть, по її закінченню я побіжу за новою :)

Ось такими були мої новинки цього місяця і я не розчарована! :))

Знахідка місяця!

І знову всім привіт :)
Хочу поділитися з вами (дівчатками, бо хлопців це навряд чи зацікавить :)) приємною бюджетною знахідкою, яку я здибала в цьому місяці у Watsons.
Це туш від польської фірми Diva - MEGASCOPIC ultra black.
Насправді, побачила я її зовсім випадково, оскільки взагалі вибирала парфуми, але якось краєм ока побачила жовтий цінник, що означав знижку. А хто ж не любить знижки? :)
Її ціна мене приємно здивувала, адже вона коштувала всього 25 грн! Я взагалі не звикла довіряти таким цінам, адже завжди купляла туш від 60+ гривень. Тому це трохи мене відштовхнуло та й до того ж, я не знала яка щіточка в цьому упакуванні. Я не люблю надто широких аплікаторів, бо зазвичай вони склеюють війки і виглядають вони потім, м'яко кажучи, не дуже. Ну але я таки ризикнула і не помилилась. Туш чудова. Вона гарно розділяє вії, надає їм об'єму та довжини, не осипається, підкручує та не склеює їх. Зі своєю роботою вона справляється чудово. Отож, дівчатка поспішайте у Watsons і можливо ще встигнете захопити такий чудовий бюджетний скарб! Рекомендую! :)

Краса врятує світ!

Привіт! :)
Нещодавно я мала змогу бути моделлю на презентації продукції від фірм #EgoProfessional та #idHair. Оскільки моє волосся давно потребувало хорошого догляду, то ця презентація була як ніколи вдалою)

Так от.
У зазначений час та зазначене місце я прийшла отримувати задоволення :)
Власне сама презентація відбувалась у львівському салоні краси "Аннета", що на вулиці Генерала Чупринки, 10. Салон світлий та комфортний, мені сподобався.
Дочекавшись своєї черги, я віддала свою світлу голівоньку у руки майстрів :)
Спочатку, як заведено в таких місцях, моє волосся помили дуже пахучим шампунем, в запах якого я майже закохалася! Потім нанесли не менш пахучу маску від #idHAIR, яка живить та відновлює пошкоджене волосся. Після нанесення маски, для закріплення її відновлювального ефекту майстер користувався апаратом для ультразвукової терапії Ego THERAPY, який допомагав корисним речовинам, що знаходяться у масочці, глибше проникати у моє волосся та зволожувати його. Що цікаво, цей унікальний інструмент працює на основі поєднування ультразвукової та інфрачервоної технологій, але при своєму нагріванні залишається абсолютно холодним! Отаке собі поєднування непоєднуваного :)
Пізніше волосся висушили феном Ego INFUSE  з аргановою олією, що надає волоссю природний блиск і робить його слухняним та нанесли живильний спрей 911, який захищає волосся під час укладки. Після сушки було вирішено, що я буду ще гарніша і матиму легкі локони (в чому я сумнівалась, бо на моєму волоссі локони майже не тримаються) і в цьому мені допоміг "утюжок" від ego INFLATED, який впорався зі своєю роботою якнайліпше. Локони лягали легко, не розкручувались і виглядали дуже гарно. На фініші, для закріплення ефекту від укладки був використаний соляний спрей Silver, який вдало зафіксував локони і не давав їм розкрутитися.
Можу сказати, що локони трималися у своєму первинному вигляді близько 4-5 годин, гордо витримавши львівські маршрутки, досить сильний вітер і цікавість очей (та часом рук :)) моїх друзів. Ввечері, після досить таки насиченого дня, вони ще були в досить не поганій формі, що не може не тішити.
За тиждень після всіх цих процедур, ефект не закінчився. Моє волосся й досі легше розчісується та має гарний доглянутий вигляд. Безумовно, я задоволена результатом і можу радити вам всі вищеперелічені засоби. Дякую організаторам за запрошення, за чудову атмосферу на презентації та за те, що зробили моє волосся красивим та здоровим! :)



Більш детально з продукцією цих фірм можна ознайомитись на їхніх сайтах:
http://egoprofessional.com.ua/shop/
http://idhair.com.ua/shop/
 Фото: Влад
Майстер, що чаклував над моїм образом: Антон

Ще раз дякую! :)
І зустрінемось!

І знову про Львів...

Львів завжди славився своїми затишними вуличками, кавою і шоколадом. Нікого не залишить байдужим і його прекрасна архітектура та щирі люди. Коли ти прогулюєшся Площею Ринок, до тебе обов'язково долине запах свіжозмеленої кави з найближчої затишної кав'ярні. Ти не стримуєшся і обов'язково заходиш туди на таке бажане горнятко. Сідаєш за вільний столик (бажано десь в кутку), насолоджуєшся ароматним напоєм та ласуєш чимось смачненьким. Казка!

До слова, я дуже люблю заходити отак "на каву" у "Львівські круасани", що на Проспекті Свободи. Круасани там просто неймовірні. Особливо з шоколадом! :)

Це місце нове, але дуже миле. Там затишний інтер'єр і завжди  лунає гарна музика. Ну це вам так, на замітку :)

А взагалі, майже кожна кав'ярня у місті Лева особлива. Там незрівнянні десерти, там дивовижний інтер'єр, а там - просто добре. Знаю точно, кожен має тут своє улюблене місце.

Власне мої улюблені місця у Львові я можу перечисляти безкінечно: парк біля Університету, Площа Ринок, Личаківський цвинтар - взагалі перехоплює подих. Так, Львів красивий і вражаючий. Та це лиш його зовнішня оболонка. Всередині він зовсім інший. І не завжди такий культурний, як здається. Чим далі ти від центру, тим більше змінюється це місто. Тут люди борсаються в смітниках, розпивають горілку на дитячих майданчиках, закусуючи це все жменькою насіння на декількох людей (І ще добре, якщо взагалі закушують). Тут тобі прям під ноги плює не дуже охайний мужчина і не всюди світять ліхтарі. 

Проте, такі люди є всюди. Але в Львові, до якого всі звикли, це трохи не вписується... Хоча, якби в цьому місті все було ідеально, то мабуть, тут було би аж занадто солодко. А солодкого багато не можна! :)

Всім добра! :)

*Фото з просторів інтернету та власні. 

Пост ниття

Давно не заходила на блог, проте весь час занотовувала собі у блокнот, що мушу сюди заглянути. І щоразу писала безліч тем, про що я маю писати. Але толку з того, якщо все одно цей пост буде зараз не про те все.

Це буде пост-депресняк. Не хотіла це писати сюди, але вже й дуже давно тримаю це все в собі. Чому в собі? Бо по-суті, навіть і немає кому розповісти. А якщо і розкажу, то мене або не зрозуміють, або не зрозуміють, саме так.

Нещодавно мене відвідала така думка, що я взагалі нещаслива людина!

Ні, звісно, є моменти, які мене тішать, які приносять мені більш-менш задоволення, але це все не те.

Мені вже 20, а я як це не прискорбно звучить, ще нічого, абсолютно нічого не досягла в своєму житті. Дехто скаже, що я дурна, ще рано, ще купа часу і тд. Так, часу ж нібито багато, але якщо ні? Якщо не буде в мене того часу? Ніхто ж не знає, до скількох ми доживемо, що встигнемо, і що нас чекає завтра. Ми лишень можемо будувати якісь плани, мати якісь бажання, але ж не зовсім не факт, що вони здійсняться...

Я маю багато мрій, я б сказала, дуже багато. І це скоріше не мрія, а просто ще не здійсненна справа. Бо для поїздки в Париж треба лишень закордонний паспорт, турпутівка, і деякі заощадження, а для банджиджампінгу треба рішучість, тренер та якихось 200 грн, 

Це ж ніби просто! Але для мене ні, бо я знову ніяк не можу зробити собі паспорт, відкласти достатньо коштів та набратися тої рішучості. :(

А взагалі, я дуже заплуталась, заплуталась сама в собі, в своїх думках, справах, планах - у всьому. І це жахливо, бо я не знаю, як з цих тенет вибратись. Я щовечора собі обіцяю, що я впораюсь, що в мене все вийде, а в висновку, я сиджу вдома і вдаю суперзайнятість, бо з'являється безліч справ, які ніби-то набагато важливіші, хоча по-суті, ні.

Я просто дуже лінива і не рішуча.

От гляну на знайомих мого віку і просто заздрю. В декого вже своя родина з чудовими дітьми, робота і щастя. В декого грандіозні плани, які вони ВТІЛЮЮТЬ. Декого не можна застати вдома, бо вони весь час у справах, вони рухаються, вони жувуть.

І дивлюсь на себе: повно проблем, (які впринципі не дуже важко вирішити), якихось неполадок, незрозумілостей і багато відчаю. Це жахливо. Так, я це усвідомлюю і розумію, що так тривати далі не можна, бо я або просто впаду в сплячку і цілковиту апатію, або підніму свою дупу і почну жити так, як цього хочу Я!

Коли ж вже нарешті і переді мною відчиняться двері?

Таке шось

Я давно планувала щось сюди написати, бо і виписатись\виговоритись треба комусь, але й не хочеться, щоб хтось щось знав. Дивне відчуття.
Моє життя зараз настільки змінює свій поворот, що я просто не можу уявити, як з тим всім розібратись і що мене чекає далі.
Водночас все ніби добре, але й в той же самий момент все настільки паршиво, що аж опускаються руки...
Кажуть, коли зачиняються одні двері, то обов'язково десь відкриваються інші. В моєму випадку ті двері всі закриті. Або це я лиш так думаю...
Я щодня даю собі настанови, що маю зробити завтра та все це залишається лише в думках. До діла майже нічого не доходить.
Весна - час змін. А я цих змін боюся. Бо не знаю чи це саме те, що мені необхідно. Дурня якась. В мене цілковита апатія до всього. Я знаю і розумію, що так не можна і це не правильно та нічого не можу з цим вдіяти.
Не хочеться засмучувати ні себе, ні своїх близьких( а це, на жаль, буває часто).
Мабуть, мені просто треба хороша взбучка, щоб хтось надоумив мене й дав чарівного копняка, який би змусив мене трохи розворушитися. Але ж де цей хтось??